Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (13) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (104) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Крючко Т$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 71 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Крючко Т. О. Особливості позастравохідних проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, І. М. Несіна. // Здоровье ребенка. - 2013. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_4_4 | |||
| 2. |
Крючко Т. О. Клініко-генетичні аспекти хронічного пієлонефриту в дітей: структура схильності та первинний прогноз [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, В. П. Остапенко, Т. В. Кушнерева // Здоровье ребенка. - 2013. - № 3. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_3_13 | |||
| 3. | 
Крючко Т. О. Клініко-генеалогічні особливості розвитку хронічного пієлонефриту у дітей [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, В. П. Остапенко, М. М. Пєший // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2013. - Т. 3, № 4. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2013_3_4_12 | |||
| 4. |
Крючко Т. О. Іхтіози у дітей. Вроджена іхтіозіформна еритродермія брока [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, М. М. Пєший, В. І. Похілько, О. Я. Ткаченко, Ю. О. Гончарова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2012. - Т. 2, № 1. - С. 110-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2012_2_1_24 | |||
| 5. | 
Крючко Т. О. До питання оптимізації лікування дітей із синдромом подразненого кишечнику [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, І. М. Несіна, С. М. Зіньковська // Современная педиатрия. - 2013. - № 2. - С. 108-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_2_25 Патогенетически обосновано включение в комплексную терапию детей с синдромом раздраженного кишечника триметабола. Результаты исследования показали, что у детей с синдромом раздраженного кишечника наблюдается повышение серотонина слюны, которое зависит от клинической формы патологии. Наибольшая концентрация нейротрансмиттера серотонина в слюне определялась в группе пациентов с болевым синдромом и метеоризмом, сравнительно меньше - у детей с запорами. Анализ эффективности применения триметабола у детей с синдромом раздраженного кишечника в комплексном лечении показал достоверное уменьшение жалоб болевого, диспепсического и астеновегетативного синдромов, нормализацию стула, установление клинической ремиссии, а также позитивное влияние на нейроэндокринную регуляцию моторики кишечника.Мета роботи - патогенетично обгрунтувати й оцінити терапевтичну ефективність препарату "Триметабол" у комплексному лікуванні дітей з синдромом подразненого кишечнику (СПК). Під спостереженням перебували 61 дитина, хвора на СПК, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні, та 25 практично здорових дітей. Для верифікації діагнозу хворим на СПК проведено загальноприйняте лабораторно-інструментальне обстеження та визначення рівня серотоніну у сироватці крові за флюорометричним методом. Діти основної групи (n = 35) на фоні базисної терапії СПК одержували Триметабол. Діти другої групи (n = 26) одержували загальноприйняту базисну терапію. На тлі застосування Триметаболу у дітей з СПК відбувалися достовірно швидше купірування больового, диспептичного та астеновегетативного синдромів, нормалізація випорожнень; встановлено позитивний вплив препарату на нейроендокринну регуляцію моторики кишечнику. За результатами дослідження доведено доцільність використання препарату "Триметабол" у комплексній терапії СПК у дітей. | |||
| 6. |
Крючко Т. О. Гострі фарингіти у дітей: питання етіології та лікування [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, Т. В. Кушнерева, І. О. Коленко, Ю. М. Хабертюр // Современная педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 67-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_4_16 | |||
| 7. |
Крючко Т. А. Cовременные подходы к коррекции вторичной лактазной недостаточности у детей первого года жизни [Електронний ресурс] / Т. А. Крючко, Ю. А. Вовк, О. Я. Ткаченко, И. Н. Несина, А. В. Луканин // Современная педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 108-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_4_24 | |||
| 8. |
Крючко Т. А. К вопросу иммунотропной терапии при ведении детей с микробно воспалительными заболеваниями мочевой системы [Електронний ресурс] / Т. А. Крючко, В. П. Остапенко, Т. В. Кушнерева, Г. П. Сарычева // Современная педиатрия. - 2013. - № 5. - С. 198-202 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_5_40 Цель исследования - изучить иммуномодулирующий эффект Рибомунила у детей с хроническим пиелонефритом (ХП). Проведено клинико-лабораторное обследование 59 детей с ХП, триггерами обострения которого стала ОРВИ. Первая группа больных (n = 30) получала комплексную общепринятую терапию, вторая группа детей (n = 29) - комплексное лечение в сочетании с иммуномодулятором Рибомунилом. Группу контроля составили 30 практически здоровых детей. У всех детей изучены данные анамнеза, проведены общеклинические и специальные лабораторные и инструментальные исследования. Катамнестическое наблюдение осуществлялось в течение года после выписки из стационара. У детей, которым проведен полный курс терапии Рибомунилом в течение 6 месяцев, продолжительность полной клинико-лабораторной ремиссии составила 6 - 8 месяцев, что превысило продолжительность ремиссии детей первой группы в 2 раза, где этот показатель составил не более 3 - 4 месяцев. Последующее обострение заболевания у пациентов, как правило, возникало на фоне ОРВИ, но в группе детей, получавших Рибомунил не фиксированы случаи госпитализации, активность процесса была невысокой и купировалась в амбулаторных условиях. Выводы: клиническая эффективность бактериального иммуномодулятора "Рибомунил", отсутствие осложнений и побочных реакций при его применении позволяют рекомендовать использование препарата в комплексном лечении детей с рецидивирующим течением ХП, тригерами обострений которого являются ОРВИ. | |||
| 9. | 
Крючко Т. О. Дискусійні питання протоколів діагностики і лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в дітей [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, І. М. Несіна // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 71-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_4_19 Висвітлено сучасні наукові погляди на діагностику та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дитячому віці. Обговорено важливі положення різних міжнародних ініціатив стосовно моніторингу пацієнтів із даною патологією. Зазначені особливості вказують на те, що патогенетична терапія в педіатричній практиці має свої відмінності, і це слід враховувати під час призначення антисекреторних препаратів і розробки профілактичних заходів. | |||
| 10. |
Крючко Т. А. Генетический полиморфизм Toll-подобного рецептора 4 — предиктор склонности к рецидивирующему течению хронического пиелонефрита у детей [Електронний ресурс] / Т. А. Крючко, В. П. Остапенко, Т. В. Кушнерева // Здоровье ребенка. - 2013. - № 7. - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_7_5 | |||
| 11. |
Крючко Т. А. Лечение аллергического ринита: путь от доказательной к практической медицине [Електронний ресурс] / Т. А. Крючко, О. Я. Ткаченко, Ю. А. Вовк, А. В. Луканин // Современная педиатрия. - 2014. - № 5. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_5_19 | |||
| 12. |
Крючко Т. О. Функціональний стан та метаболічні порушення печінки в дітей із неалкогольною жировою хворобою печінки та ожирінням [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, О. А. Пилипенко, І. М. Несіна // Здоровье ребенка. - 2014. - № 3. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_3_8 Мета дослідження - вивчення функціонального стану печінки, порушень вуглеводного та ліпідного обмінів у дітей із діагностованою неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та екзогенно-конституціональним ожирінням. Обстежено 67 дітей віком від 7-ми до 17-ти років. Основну групу (n = 34) становили діти, у яких було діагностовано НАЖХП, до групи порівняння (n = 33) ввійшли пацієнти з діагностованим ожирінням без порушень функцій печінки, контрольну групу становили здорові діти (n = 10). З'ясовано, що перебіг НАЖХП у дітей у більшості випадків є безсимптомним. Жирова дегенерація печінки в дітей не завжди характеризується вираженим синдромом цитолізу. Структурно-функціональні зміни в печінці у разі НАЖХП можуть спричиняти виражені метаболічні наслідки у вигляді гіперглікемії, гіперінсулінізму, інсулінорезистентності з формуванням атерогенної дисліпідемії, що проявляється в основному підвищенням концентрації тригліцеридів і зниженням фракції загального холестерину ліпопротеїдів високої щільності вже в дитячому віці. | |||
| 13. |
Крючко Т. О. Метаболічний синдром як основа розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки в дітей з ожирінням [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, О. А. Пилипенко, І. М. Несіна // Здоровье ребенка. - 2014. - № 4. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_4_6 Мета дослідження - визначення взаємозв'язку між наявністю та поширеністю основних компонентів метаболічного синдрому (МС) та розвитком неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у пацієнтів дитячого та підліткового віку. Обстежено 39 дітей віком від 7-ми до 17-ти років. Основну групу (n = 23) становили діти, у яких на фоні вираженого ожиріння було діагностовано НАЖХП, до групи порівняння (n = 16) увійшли пацієнти з аліментарним ожирінням. В обстежених дітей та підлітків із НАЖХП на фоні ожиріння найбільш поширеним компонентом МС була інсулінорезистентність, що відмічалася в 56,5 % дітей, 43,5 % пацієнтів мали прояви артеріальної гіпертензії, дисліпідемія за рахунок зниження фракції загального холестерину ліпопротеїдів високої щільності відмічалася у 43,5 % випадків, гіпертригліцеридемія - у 34,7 %. Повну форму МС з 5-ти компонентів було виявлено майже в кожного 4-го пацієнта (24,5 %) із НАЖХП, у 31 % хворих відмічалася наявність 4-х компонентів, усі інші діти (44,5 %) мали різні комбінації з 2 - 3-х компонентів МС. | |||
| 14. |
Крючко Т. О. Гострі фарингіти у дітей: питання етіології та лікування [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, Т. В. Кушнерева, І. О. Коленко, Ю. М. Хабертюр // Здоровье ребенка. - 2014. - № 4. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_4_11 | |||
| 15. |
Крючко Т. О. Лістеріоз у дітей [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко // Здоровье ребенка. - 2015. - № 1. - С. 153-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_1_26 Лістеріоз - інфекційне захворювання, маловідоме в практиці лікаря-педіатра, незважаючи на те, що історія його вивчення налічує понад 100 років. Воно характеризується розмаїттям шляхів і факторів передачі збудника, поліморфізмом клінічних проявів з ознаками ураження центральної нервової системи, органів репродукції, розвитком септицемії. Захворювання інколи перебігає у формі тривалого безсимптомного носійства, а також супроводжується високою летальністю в новонароджених та осіб з імунодефіцитами. Етіотропна терапія передбачає призначення препаратів тетрациклінової групи, пеніцилінів, макролідів, аміноглікозидів, а патогенетична терапія включає дезінтоксикаційні та імунотропні препарати, що відповідає тяжкості інтоксикації та виду імунодефіциту. | |||
| 16. |
Крючко Т. О. Проблемні питання амбулаторного ведення дітей з гострими респіраторними вірусними інфекціями [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, Т. В. Кушнерева, В. П. Остапенко, І. О. Коленко // Современная педиатрия. - 2014. - № 8. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_8_16 Мета роботи - провести порівняльне дослідження ефективності включення противірусного препарату еребра у терапію гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у дітей. Під спостереженням перебувало 74 дитини віком 3 - 12 років, що проходили амбулаторне лікування з приводу ГРВІ. Основну групу склали 50 дітей, які додатково до стандартної терапії одержували препарат еребра. Групу порівняння склали 24 дитини, які одержували лише загальноприйняту терапію. Оцінено тривалість та виразність основних симптомів захворювання, стан місцевого імунітету, частоту ускладнень та захворюваність протягом півроку після лікування. На фоні лікування ереброю встановлено достовірне зменшення виразності клінічних симптомів респіраторної інфекції, відновлення показників мукозального імунітету, зниження ризику формування вторинних бактеріальних ускладнень ротоглотки та частоти рекурентних ГРВІ в динаміці. Висновки: препарат еребра є ефективним і безпечним засобом лікування ГРВІ у дітей. | |||
| 17. |
Крючко Т. О. Генетичні та імунологічні маркери розвитку жирової дегенерації печінки в дітей та підлітків із метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, О. А. Пода, О. А. Шликова, О. В. Ізмайлова // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 4. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_4_16 Мета дослідженя - вивчити поширеність поліморфізму Pro12Ala гена PPAR<$Egamma 2> у дітей та підлітків з екзогенно-конституційним ожирінням і неалкогольною жировою хворобою печінки; визначити його асоціації з основними критеріями метаболічного синдрому та рівнем ФНП-<$Ealpha>. Обстежено 67 дітей віком 7 - 17 років. До основної групи (n = 34) увійшли діти з неалкогольною жировою хворобою печінки, до групи порівняння (n = 33) - пацієнти з діагностованим ожирінням без порушень функцій печінки, популяційний контроль склали 46 здорових осіб. За результатами молекулярно-генетичного обстеження, мутантний алель 12Ala поліморфного маркера Pro12Ala гена PPAR-<$Egamma 2> мав достовірно меншу поширеність серед пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки у порівнянні з групою популяційного контролю, а також тенденцію до нижчих показників у порівнянні з хворими на екзогенно-конституційне ожиріння. Наявність "мінорного" алеля 12Ala гена PPAR<$Egamma 2> у дітей та підлітків з ожирінням асоціювалася з меншим ризиком метаболічних порушень у вигляді інсулінорезистентності та дисліпідемії та достовірно нижчими показниками рівня прозапального цитокіну ФНП-<$Ealpha>. Висновки: одержані результати надають змогу рекомендувати проведення генетичного скринінгу з визначенням генотипу гена PPAR<$Egamma 2> у дітей та підлітків з ожирінням із метою визначення ступеня ризику розвитку метаболічних порушень і своєчасного проведення профілактичних заходів. | |||
| 18. |
Крючко Т. О. Лістеріоз у дітей [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко // Здоровье ребенка. - 2015. - № 3. - С. 97-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_3_22 Лістеріоз - інфекційне захворювання, маловідоме в практиці лікаря-педіатра, незважаючи на те, що історія його вивчення налічує понад 100 років. Воно характеризується розмаїттям шляхів і факторів передачі збудника, поліморфізмом клінічних проявів з ознаками ураження центральної нервової системи, органів репродукції, розвитком септицемії. Захворювання інколи перебігає у формі тривалого безсимптомного носійства, а також супроводжується високою летальністю в новонароджених та осіб з імунодефіцитами. Етіотропна терапія передбачає призначення препаратів тетрациклінової групи, пеніцилінів, макролідів, аміноглікозидів, а патогенетична терапія включає дезінтоксикаційні та імунотропні препарати, що відповідає тяжкості інтоксикації та виду імунодефіциту. | |||
| 19. |
Крючко Т. О. До питання профілактики антибіотикоасоційованої діареї у дітей [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, І. М. Несіна, Н. Г. Астахова, В. В. Волошина, Т. М. Пономаренко // Здоровье ребенка. - 2015. - № 4. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_4_8 Надано результати власних досліджень терапевтичної та профілактичної ефективності симбіотичного препарату Коліфагіна ПРО на фоні антибактеріальної терапії у дітей з респіраторною патологією. Необхідність корекції дисбіотичних порушень у супроводі антибіотикотерапії не викликає сумніву. Включення до комплексної терапії з антибіотиками пробіотичної корекції симбіотиком Коліфагіна ПРО у дітей із гострою респіраторною патологією дозволило профілактувати антибіотикоасоційовану діарею та сприяло більш швидкому регресу основних симптомів захворювання, нормалізації характеру і частоти випорожнень. | |||
| 20. |
Крючко Т. О. Оптимізація діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у підлітків за допомогою опитувальника GerdQ [Електронний ресурс] / Т. О. Крючко, І. М. Несіна // Здоровье ребенка. - 2015. - № 7. - С. 97-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_7_19 Мета дослідження - вивчення чутливості та специфічності використання опитувальника GerdQ для діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у підлітків на амбулаторному етапі. Проведено анкетування 95 підлітків зі скаргами з боку верхніх відділів травного тракту. Після заповнення опитувальника всі діти були оглянуті дитячим гастроентерологом із встановленням попереднього діагнозу "гастроезофагеальна рефлюксна хвороба". Для підтвердження діагнозу пацієнтам проводились інструментальні дослідження (езофагогастродуоденоскопія, pH-метрія). Дані об'єктивного огляду лікаря та додаткових досліджень співставлялись з результатами опитувальника GerdQ. Чутливість опитувальника GerdQ становить 68,7 %, специфічність - 92,3 %. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |